Субтитри відіграють важливу роль у покращенні вражень від перегляду, роблячи контент більш доступним і зрозумілим. Вони особливо цінні для людей із порушеннями слуху, дозволяючи їм повністю насолоджуватися фільмами та шоу. Субтитри також дають змогу глядачам дивитися фільми іноземними мовами, не чекаючи на дубльовану версію, надаючи можливість насолоджуватися новинками одразу після виходу на екрани.
В англійській мові субтитри часто називають або «subtitles», або «closed captioning». Термін «closed captioning» зазвичай позначається значком CC поруч із підтримуваною мовою, що частіше зустрічається у Сполучених Штатах. Натомість простіший термін «subtitles» більш поширений у Європі.
Насправді немає технічної різниці між закритими субтитрами (closed captioning) і звичайними субтитрами (subtitles), але в інтернеті існує поширена хибна думка, що закриті субтитри більш досконалі, хоча це не відповідає дійсності.
Історія терміна «закриті субтитри»
Щоб краще зрозуміти термінологію, розглянемо історію субтитрів. В епоху аналогового телебачення субтитри безпосередньо накладалися на відео, створюючи єдине, нероздільне зображення. Однак цей метод не був гнучким, тому у 1980-х роках розпочалася робота над удосконаленням відображення субтитрів. Було розроблено нову систему, яка передавала субтитри окремим каналом, дозволяючи телевізору поєднувати два канали в один. Це зробило можливим вмикати та вимикати субтитри за потреби. Однак через складність реалізації ця система не набула широкого поширення.
З появою цифрових відеоформатів з’явилося більш досконале рішення. Кодеки почали підтримувати субтитри безпосередньо у відеопотоці. Це означало, що субтитри були включені у відеофайл, і для їх відображення достатньо було увімкнути їх у налаштуваннях телевізора чи пристрою для відтворення відео. Крім того, цифрові субтитри дозволяли вибирати кілька мовних варіантів, наприклад, англійську або іспанську, даючи глядачам свободу вибору мови.
Оскільки ці субтитри потрібно було вмикати вручну, виник термін «закриті субтитри (closed captioning)». Він означає, що субтитри присутні, але приховані у цифровому потоці, доки глядач не вирішить їх активувати. Цей термін став популярним у Сполучених Штатах як своєрідний сленг для керованих користувачем субтитрів.
Сучасне використання субтитрів
Попри те, що сьогодні між закритими субтитрами (closed captioning) і звичайними субтитрами (subtitles) немає технічної різниці, цифрова епоха значно змінила спосіб використання субтитрів. Нині звичайною практикою є пропонування кількох доріжок субтитрів різними мовами у фільмах, знятих англійською, що дозволяє глядачам легко обрати бажану мову.
Автоматичні субтитри — це новітній розвиток, який відрізняється від традиційних субтитрів, створених у студії. Вони генеруються серверами за допомогою програмного забезпечення, яке аналізує аудіодоріжку фільму та автоматично створює субтитри в режимі реального часу. Оскільки ці субтитри відображаються лише за запитом, вони також належать до категорії закритих субтитрів (closed captioning). Однак суттєвим недоліком автоматичних субтитрів є можливість помилок через обмеження технології розпізнавання мови. Щоб допомогти глядачам розпізнати їх, такі субтитри зазвичай позначаються як автоматично згенеровані (auto-generated).
