Терміни 2×2 та 4×4 почали широко використовуватися після 2009 року, з появою стандарту Wi-Fi 4 та впровадженням технології MIMO. MIMO означає Multiple Input Multiple Output («багато входів, багато виходів») і збільшує пропускну здатність за допомогою кількох антен. Розділяючи антени в просторі або змінюючи поляризацію сигналу, можна передавати більше даних одночасно, що суттєво підвищує загальну швидкість. Інший підхід – використання кількох передавачів і приймачів. Проте, щоб ці технології ефективно працювали, їх повинні підтримувати як роутер, так і підключений пристрій, наприклад телевізор або смартфон.
Наприклад, Wi-Fi 4 може досягати швидкостей до 600 Мбіт/с при використанні чотирьох антен, тоді як Wi-Fi 5 може забезпечити до 6,77 Гбіт/с із підтримкою 8×8 MU-MIMO. Загалом, чим більше антен та просторових потоків, тим вища потенційна швидкість передачі та загальна продуктивність мережі.
Тлумачення 2×2, 3×3 та 4×4
Так виникли позначення 2×2, 3×3 та 4×4. Деякий час їх трактували по-різному, але найчастіше пояснювали через кількість антен у пристрої, оскільки це було легше для розуміння.
Wi-Fi 2×2 зазвичай розуміли як роутер, що підтримує чотири антени. Wi-Fi 3×3, відносно рідкісне позначення, зазвичай описували як роутер із шістьма антенами — зазвичай дві для діапазону 2,4 ГГц і чотири для 5 ГГц. Wi-Fi 4×4 часто стосувався роутерів із вісьмома антенами, особливо у моделях на основі стандарту Wi-Fi 5.
У маркетингових поясненнях 1×1 описували як дві антени: одну для передачі та одну для прийому. Проте існує також більш технічне тлумачення цих конфігурацій.
Альтернативне технічне тлумачення та сучасні стандарти
Більш точний спосіб тлумачення конфігурацій, таких як 1×1, 2×2 та 4×4, полягає у фокусі на потоках даних, а не на фізичній кількості антен. У цьому поясненні перше число позначає кількість передавальних потоків, а друге — кількість приймальних потоків.
Конфігурація 1×1 включає один передавальний і один приймальний канал і представляє базову налаштування без технології MIMO. Конфігурація 2×2 використовує два передавальні та два приймальні канали, що за ідеальних умов може ефективно подвоїти потенційну швидкість передачі у порівнянні з 1×1. Конфігурація 4×4 включає чотири передавальні та чотири приймальні канали, що додатково збільшує пропускну здатність порівняно з базовою конфігурацією.
З появою новіших стандартів, таких як Wi-Fi 6 та Wi-Fi 7, ці позначення значною мірою втратили своє значення. Сучасні стандарти включають передові технології для об’єднання та управління потоками даних, які не прив’язані строго до видимої кількості антен або індивідуальних характеристик роутера. У багатьох випадках ці позначення використовувалися більше в маркетингових цілях, ніж як точні технічні параметри.
Сьогодні роутери можуть мати дві, чотири або шість антен і працювати в одному діапазоні (2,4 ГГц), двох діапазонах (2,4 ГГц і 5 ГГц) або трьох діапазонах (2,4 ГГц, 5 ГГц і 6 ГГц). Тому краще зосередитися на детальних технічних характеристиках, ніж на привабливих маркетингових термінах.
