Протягом багатьох років Intel використовувала в своїх процесорах різні інтегровані графічні рішення. Назви цих графічних рішень поступово змінювалися від Intel GMA та Intel HD Graphics до Intel Iris, UHD Graphics, Iris Xe і новішої графіки Intel Arc. Деякі сімейства графіки також випускалися в кількох версіях і використовувалися в різних поколіннях процесорів.
Інтегрована графіка є практично в усіх процесорах для ноутбуків і в деяких процесорах для настільних комп’ютерів, що усуває потребу в окремій відеокарті. Однак Intel також виробляє процесори без інтегрованої графіки, зокрема моделі, призначені для використання разом із дискретною відеокартою.
У таблиці нижче наведено хронологічний огляд основних інтегрованих графічних рішень, які використовувалися в процесорах Intel, разом із приблизними датами їхнього випуску. Це дає змогу легко простежити розвиток інтегрованої графіки Intel від перших рішень GMA до сучасних графічних архітектур.
| Період | Графіка Intel |
|---|---|
| 2006–2009 | Intel GMA 3000 / GMA X3000 / GMA X3100 |
| 2010–2011 | Intel HD Graphics |
| 2011–2012 | Intel HD Graphics 2000 / 3000 |
| 2012–2013 | Intel HD Graphics 2500 / 4000 |
| 2013–2014 | Intel HD Graphics 4200 / 4400 / 4600 / 5000 / 5100 / 5200 |
| 2014–2015 | Intel HD Graphics 5300 / 5500 / 6000 / Iris 5500 / Iris 6100 |
| 2015–2016 | Intel HD Graphics 510 / 515 / 520 / 530 / Iris 540 / 550 / 580 |
| 2016–2017 | Intel HD Graphics 610 / 615 / 620 / 630 / Iris Plus 640 / 650 / 655 |
| 2017–2018 | Intel UHD Graphics 600 / 605 / 610 / 620 / 630 |
| 2018–2020 | Intel UHD Graphics 610 / 615 / 620 / 630 / Iris Plus 645 / 655 |
| 2020–2021 | Intel UHD Graphics / Iris Xe Graphics |
| 2021–2023 | Intel UHD Graphics 730 / 750 / 770 / Iris Xe Graphics |
| 2023–2026 | Intel UHD Graphics / інтегрована графіка Intel Arc |
Intel GMA
Intel GMA (Graphics Media Accelerator) — це раннє сімейство інтегрованих графічних рішень Intel, яке використовувалося до появи Intel HD Graphics. У ранніх поколіннях графічний процесор (GPU) був частиною чипсета, а не процесора. Іншими словами, один процесорний пакет містив два окремі процесори: CPU і GPU. До відомих моделей належать GMA 950, GMA 3000, GMA X3000 і GMA X3100.
Ранні рішення GMA були призначені переважно для виведення зображення на дисплей, роботи з графікою робочого столу, відтворення відео та базового 3D-прискорення. GMA X3000 представила більш програмовану архітектуру з уніфікованими ресурсами виконання.
Інтегрована графіка значно поступалася дискретним відеокартам і була недорогою альтернативою для забезпечення базових графічних можливостей.
Intel HD Graphics
Система Intel HD Graphics дебютувала разом із процесорами Intel Core першого покоління. У перших процесорах серії Westmere CPU і GPU були окремими чипами, розміщеними в одному корпусі. В архітектурі Sandy Bridge Intel інтегрувала CPU і GPU на одному кристалі. Архітектура Sandy Bridge також представила технологію Intel Quick Sync Video, яка забезпечує апаратне прискорення кодування та транскодування відео.
Intel HD Graphics 2000 і 3000
Графічні ядра HD Graphics 2000 і HD Graphics 3000 були представлені у 2011 році разом із процесорами Intel Core другого покоління на базі архітектури Sandy Bridge.
HD Graphics 2000 мала 6 виконавчих блоків (EU), тоді як HD Graphics 3000 мала 12 EU, що робило HD Graphics 3000 потужнішою версією. Обидва графічні процесори використовували спільну системну пам’ять DDR3 замість виділеної графічної пам’яті.
Sandy Bridge також стала поколінням, у якому Intel інтегрувала CPU і GPU на одному фізичному кристалі. Ще одним важливим нововведенням була технологія Quick Sync Video, яка забезпечувала спеціалізоване апаратне забезпечення для кодування та транскодування відео. Пізніше ця функція стала стандартною.
Intel HD Graphics 2500 і 4000
Графічні ядра HD Graphics 2500 і HD Graphics 4000 були представлені у 2012 році разом із процесорами Intel Core третього покоління на базі архітектури Ivy Bridge.
Архітектура Ivy Bridge також представила для цих процесорів виробничий процес Intel 22 нм. Інтегрована графіка отримала підтримку DirectX 11, а також покращення апаратного декодування відео, обробки відео та підтримки кількох дисплеїв.
Intel HD Graphics 4200, 4400, 4600, 5000, 5100 і 5200
Ці графічні процесори були представлені у 2013 році разом із процесорами Intel Core четвертого покоління на базі архітектури Haswell.
Intel значно збільшила кількість виконавчих блоків. Моделі HD Graphics 4200, 4400 і 4600 мали по 20 EU, тоді як потужніші моделі HD Graphics 5000, 5100 і 5200 досягали 40 EU.
Серія HD Graphics 5000 переважно використовувалася в мобільних процесорах. Потужніша модель Iris Pro Graphics 5200 пішла ще далі, додавши 128 МБ eDRAM, яка працювала як високошвидкісний кеш і зменшувала обмеження продуктивності, спричинені пропускною здатністю системної пам’яті.
Архітектура Haswell також додала підтримку DirectX 11.1 і вдосконалила апаратне забезпечення для мультимедійної обробки.
Intel HD Graphics 5300, 5500 і 6000
Графічні процесори HD Graphics 5300, 5500 і 6000 належали до покоління Broadwell, представленого у 2014–2015 роках. Broadwell стало першим поколінням процесорів Intel Core для масового ринку, виготовленим за 14-нм техпроцесом.
HD Graphics 5500 мала 24 виконавчі блоки (EU), тоді як HD Graphics 6000 мала 48. Таким чином, модель 6000 мала вдвічі більше виконавчих блоків, ніж модель 5500.
Intel також покращила енергоефективність і можливості мультимедійної обробки. Ці зміни були особливо важливими для ноутбуків, де інтегрована графіка мала забезпечувати вищу продуктивність без значного збільшення енергоспоживання. Intel продовжила використовувати eDRAM у деяких мобільних графічних конфігураціях із підвищеною продуктивністю.
Intel Iris і Iris Pro
Iris була лінійкою інтегрованих графічних рішень Intel із вищою продуктивністю. Вона використовувалася в окремих мобільних процесорах поколінь Broadwell і Skylake.
Архітектура Skylake включала такі графічні рішення, як Iris 540, Iris 550 та Iris Pro 580. Iris Pro 580 мала 72 виконавчі блоки (EU) і 128 МБ eDRAM, що забезпечувало їй значно більше ресурсів для виконання операцій, ніж стандартним рішенням HD Graphics того самого періоду. Можна сказати, що ці графічні процесори почали наближатися за продуктивністю до дискретних відеокарт середнього класу.
Intel HD Graphics 510, 515, 520 і 530
Графічні процесори HD Graphics 510, 515, 520 і 530 були представлені разом із процесорами Skylake у 2015 році. Intel змінила систему назв, замінивши попередні номери моделей серій 4000 і 5000 позначеннями серії 500.
HD Graphics 510 мала 12 EU, тоді як HD Graphics 515, 520 і 530 мали по 24 EU. HD Graphics 520 широко використовувалася в мобільних процесорах, а HD Graphics 530 — у потужніших настільних процесорах Core.
Архітектура Skylake представила підтримку DirectX 12 і OpenCL 2.0, а також покращення мультимедійної обробки та підтримки дисплеїв із високою роздільною здатністю.
Intel HD Graphics 610, 615, 620 і 630
Графічні процесори HD Graphics 610, 615, 620 і 630 були представлені разом із процесорами Kaby Lake у 2016–2017 роках. HD Graphics 610 мала 12 EU, тоді як HD Graphics 615, 620 і 630 мали по 24 EU. Таким чином, за кількістю виконавчих блоків більшість моделей залишалися схожими на свої аналоги на базі Skylake.
Більш значні зміни були внесені до медіадвигуна. Kaby Lake отримала значно покращене апаратне прискорення форматів HEVC/H.265 і VP9, включно з 10-бітним відео. У результаті платформа стала значно краще підходити для апаратно прискореного відтворення відео 4K, одночасно зменшуючи навантаження на CPU.
Intel UHD Graphics
Intel почала використовувати назву «UHD Graphics» для кількох поколінь і сегментів продукції. Серед моделей були UHD Graphics 600, 605, 610, 620 і 630.
Наприклад, UHD Graphics 630 використовувалася в процесорах Coffee Lake і мала 24 EU. Тому сама назва «UHD» не визначала конкретний рівень продуктивності. UHD Graphics 630 і пізніша UHD Graphics 770 належать до різних поколінь і мають різні архітектури та можливості.
Пізніші настільні процесори отримали UHD Graphics 730 і UHD Graphics 770. UHD Graphics 770, яка використовувалася в Alder Lake, збільшила кількість виконавчих блоків до 32 EU порівняно з 24 EU в UHD Graphics 630. Intel також продовжила вдосконалювати медіадвигун, підтримку відео 4K і декодування HEVC та VP9, а в наступних поколіннях додала апаратну підтримку AV1.
Intel Iris Xe Graphics
Iris Xe Graphics з’явилася разом із мобільними процесорами Tiger Lake у 2020 році. Це стало значною архітектурною зміною, оскільки вона базувалася на новій графічній архітектурі Intel Xe-LP, а не на старішій архітектурі HD Graphics/UHD Graphics.
Мобільні конфігурації Iris Xe досягали 96 Execution Units, що було значним збільшенням порівняно з 24 EU у багатьох попередніх реалізаціях UHD Graphics. Xe-LP також представила вдосконалений медіадвигун з апаратним декодуванням AV1, а також підтримку DirectX 12 і покращені можливості роботи з кількома дисплеями.
Фактична продуктивність Iris Xe значною мірою залежить від конфігурації пам’яті. Оскільки GPU використовує системну пам’ять замість виділеної VRAM, швидша пам’ять, наприклад LPDDR4x або LPDDR5, може суттєво впливати на графічну продуктивність.
Intel Arc Graphics
Intel Arc представляє наступне покоління. Архітектура Xe HPG спочатку використовувалася в дискретних відеокартах Intel Arc, а згодом вплинула на розробку інтегрованої графіки Arc в окремих процесорах Core Ultra.
Порівняно з Iris Xe, графічні рішення класу Arc містять спеціалізовані процесори XMX для завдань штучного інтелекту та блоки трасування променів для апаратно прискореного трасування променів.
В процесорах Core Ultra інтегрована графіка Arc — це не просто версія UHD Graphics або Iris Xe з вищою тактовою частотою. Вона використовує нову архітектуру Xe з більш розвиненими можливостями для графіки, мультимедіа та штучного інтелекту.
