Digital Living Network Alliance (DLNA) — це стандарт, який дозволяв сумісним пристроям, таким як телевізори, комп’ютери та мережеві системи зберігання даних, обмінюватися мультимедійними файлами та передавати їх через домашню мережу. Цей протокол переважно використовувався для перегляду фільмів або фотографій на екрані телевізора з комп’ютера; у цьому випадку комп’ютер зазвичай слугував сховищем файлів, а телевізор — пристроєм відображення.
Комп’ютер працював як пристрій Network-Attached Storage (NAS) — мережеве сховище, здатне зберігати файли та, залежно від встановленого програмного забезпечення, надавати послуги для спільного доступу до фотографій, відео та музики з іншими пристроями в мережі.
Старіші моделі Samsung Smart TV мали вбудовану підтримку DLNA. Samsung використовувала назву AllShare для багатьох своїх мережевих функцій обміну мультимедійними даними. Це дозволяло сумісним телевізорам знаходити медіасервери в локальній мережі та відтворювати підтримувані відео-, аудіо- та графічні файли без необхідності копіювати їх на USB-накопичувач. У сучасних телевізорах Samsung AllShare більше не згадується в технічній документації; згідно з відгуками користувачів, деякі телевізори працюють із мережевими сховищами, але мають певні обмеження, наприклад вимогу називати папки на сервері лише латинськими літерами — цифри та символи, такі як дефіси, лапки тощо, не дозволяються.
Як працювала технологія DLNA на телевізорах Samsung
Типова конфігурація домашньої мережі могла виглядати так:
Комп’ютер → медіасервер DLNA → телевізор Samsung
Комп’ютер зберігав медіафайли та запускав програму медіасервера, сумісну з DLNA. Одним із прикладів був Home Media Server, хоча можна було використовувати й багато інших програм.
Користувач вибирав папки, що містили фільми, музику або фотографії, і додавав їх до бібліотеки сервера. Після цього телевізор Samsung міг виявити сервер у локальній мережі, переглядати доступні папки та відтворювати сумісні файли.
Пристрій Network-Attached Storage (NAS) також міг виконувати функції медіасервера. Такі конфігурації часто використовувалися в бізнес-середовищі.
Телевізор переважно працював як DLNA-клієнт, тоді як комп’ютер або інший мережевий пристрій надавав медіасервер.
Samsung AllShare і DLNA
Samsung використовувала назву AllShare для своєї технології обміну мультимедійними файлами. Це була маркетингова назва технології, заснованої на протоколі DLNA, який дозволяв сумісним пристроям обмінюватися мультимедійним контентом через локальну мережу.
Залежно від моделі телевізора та версії програмного забезпечення AllShare міг надавати доступ до відео, фотографій і музики, що зберігалися на комп’ютері або інших сумісних пристроях.
У меню вибору джерела сигналу телевізора AllShare міг відображатися поруч із такими підключеннями, як HDMI. Після вибору AllShare телевізор сканував локальну мережу на наявність доступних медіасерверів.
Якщо на комп’ютері працював DLNA-сервер, телевізор виявляв його та відображав доступні папки. Користувач міг відкрити папку, вибрати фільм і запустити його відтворення на телевізорі.
DLNA сьогодні
DLNA більше не є основною технологією для обміну медіаконтентом між пристроями. Це пов’язано зі змінами у способах споживання контенту. Користувачі дедалі частіше використовують вбудовані потокові застосунки, а також такі технології, як AirPlay і Google Cast, які спрощують передачу контенту зі смартфонів і комп’ютерів на телевізори. Сьогодні мало хто зберігає фільми або фотографії на комп’ютерах; фільми частіше переглядають на онлайн-платформах, а фотографії зберігають у хмарі. Samsung більше не вказує підтримку DLNA у технічних характеристиках своїх пристроїв, але якщо вам усе ще потрібен доступ до медіафайлів на комп’ютері, можна використовувати медіасервер Jellyfin — після встановлення на комп’ютер він підтримує не лише DLNA, а й Chromecast.
