Використання дистильованої води в прасках є предметом дискусій серед користувачів і виробників. Деякі виробники не рекомендують використовувати дистильовану воду, і навіть я бачив заяви про те, що її не слід використовувати, але це, здається, маркетингова тактика, яка може вводити в оману. Насправді дистильована вода — це просто вода без домішок, і вона не шкодить вашій прасці. Більше того, використання дистильованої води може допомогти запобігти утворенню накипу в прасці, що продовжить її термін служби. Якщо накип в прасці не утворюється, її довговічність залежить в першу чергу від якості використаних матеріалів, особливо від ущільнень у водяному резервуарі. При використанні якісних матеріалів праска може служити десятиліттями.
Використання дистильованої води в прасках: Міфи та факти
Ось що потрібно знати про використання дистильованої води в прасках:
- Зміна температури кипіння: Дистильована вода має трохи вищу температуру кипіння, ніж водопровідна вода, через відсутність мінералів. Однак різниця (0,2–0,5°C) незначна, оскільки праски працюють при значно вищих температурах (150–200°C або 300–400°F). Тому ця турбота безпідставна.
- Підвищена кислотність: Деякі вважають, що дистильована вода більш кисла. Хоча можливе невелике підвищення кислотності, це настільки мінімально, що можна ігнорувати.
- Міф про видалення мінералів: Поширеною помилкою є твердження, що дистильована вода вимиває мінерали з підошви праски. Однак немає жодних наукових доказів, які б підтверджували це твердження; здається, що це міф, який виник в Інтернеті.
- Обережність щодо витоків: Деякі люди побоюються, що дистильована вода може призвести до витоків. Однак в’язкість дистильованої води ідентична в’язкості водопровідної води, тому ці побоювання безпідставні. Важливо зазначити, що утворення накипу може блокувати не тільки потенційні витоки, а й подачу пари.
Підсумовуючи, можна сказати, що багато побоювань щодо використання дистильованої води в прасках не мають наукового обґрунтування.
Принцип роботи парових прасок та важливість якості води
Незважаючи на широкий асортимент сучасних парових прасок, основний принцип їх роботи залишається практично незмінним протягом понад 50 років.
У парових прасках є резервуар для води, з якого вода подається на розігріту підошву. Коли вода потрапляє на підошву, вона перетворюється на пару і виходить через невеликі отвори. Згодом ці отвори та внутрішні канали можуть забиватися накипом, що знижує ефективність роботи праски та вимагає її очищення.
Для запобігання утворенню накипу в сучасних прасках використовуються різні технології. Спеціальні покриття на підошві перешкоджають прилипанню накипу, а картриджі з абсорбентами солі допомагають нейтралізувати мінерали. Багато прасок також оснащені режимами самоочищення: праска нагрівається до максимальної температури, подається велика кількість води, і інтенсивний струмінь пари відокремлює накип, часто супроводжуючись характерним тріском.
Оскільки накип впливає на всі парові праски, використання м’якої води з мінімальним вмістом солей і мінералів — найкращий спосіб зберегти ефективність роботи праски та продовжити її термін служби.
