Закриті субтитри (Closed Captioning, CC) фактично є тим самим, що й звичайні субтитри. Термін “закриті субтитри” з’явився в США під час переходу з аналогового на цифрове телебачення — і навіть раніше. Це стосується субтитрів, які транслюються окремо від відео, і користувач може вмикати або вимикати їх за потребою.
Поява закритих субтитрів
У часи аналогового телебачення деякі канали використовували два окремі канали: один для відео, а інший для субтитрів. Користувач міг вибрати, чи хоче він бачити субтитри. Таким чином, в США виникла концепція закритих субтитрів — це були субтитри, які спочатку були прихованими, але могли бути активовані за потреби. Однак це не було широко розповсюджено, оскільки вимагалося спеціальне телебачення з подвійним приймачем і системою для поєднання двох сигналів. З появою цифрового телебачення, яке з самого початку дозволяло транслювати субтитри, термін CC (закриті субтитри) укорінився в американському вжитку, надаючи користувачам повний контроль над субтитрами.
Концепція CC в інших країнах
У США термін CC добре зрозумілий і навіть використовується на законодавчому рівні. Однак в інших країнах, таких як Європа, цей термін може бути не так широко визнаний, оскільки люди звикли до традиційного терміну “субтитри”.
Чи є різниця між закритими субтитрами та звичайними субтитрами?
Твердження, що закриті субтитри є принципово кращими за звичайні, є непорозумінням. Ця думка поширилася в інтернеті, коли різні вебсайти почали повторювати і поширювати хибну інформацію, таку як твердження, що закриті субтитри показують не тільки діалоги, а й навколишні звуки. Оскільки багато автоматичних систем також беруть інформацію з Інтернету, це хибне переконання набуло поширення.
Однак важливо знати, що закриті субтитри і звичайні субтитри є ідентичними.
